Сирійський конфлікт все глибше заганяє Росію в кризу. Наразі перед нею постала економічна дилема: як реагувати на нові американські санкції таким чином, аби традиційно не "вистрелити собі в коліно"?
Розвиток подій у Сирії, якщо можна так висловитися, зараз трохи "пригальмував": прямого зіткнення американських та російських військових у цій країні не сталося. Москва зробила вигляд, що все гаразд і США своїми ракетними ударами нічого не досягли, натомість Штати продовжили застерігати Кремль від потенційної ескалації в регіоні. Загалом, ракетний авіаудар, якщо відверто, мав швидше символічний характер та дозволив, насамперед, Дональду Трампу зберегти обличчя: обіцяв, мовляв, що "прилетять розумні та потужні ракети" – виконав обіцянку.
Насправді, складається враження, що "не втратити обличчя" – тепер головне завдання для усіх сторін сирійського конфлікту. Європейці вважають, що варто повернутися до дипломатії – особливо в цьому напрямку активізувалась Німеччина. Ангела Меркель взяла на себе роль посередниці, а французький президент Еммануель Макрон, війська якого взяли участь у ракетній атаці, навіть зібрався у травні до Санкт-Петербурга на економічний форум.
То що ж виходить: суцільна зрада? Посварились-помирились, а Росія так і залишилася "при своєму", підтримуючи Асада в Сирії? Навряд чи. Кремль зганьбився, фактично не відбивши жодної ракети та продемонструвавши всьому світові свою слабкість. Окрім того, він отримав нові санкції, а зараз завмер в очікуванні нових – щоправда, Дональд Трамп їх відклав, але штрафні заходи все одно залишаються неминучими. А після останнього пакету персональних санкцій, під які потрапили 24 російські олігархи, чиновники та 14 компаній (нагадаємо, що їх було запроваджено 6-го квітня), Москва постала перед дилемою: з одного боку – Трамп притримав нові санкції, що дало у вівторок поштовх до зростання на московській біржі, з іншого ж – Кремль залюбки бажав би помститися за санкції – таким же чином, як у 2014-му році, запровадивши імпортне ембарго на імпортні продукти харчування.
Росія та сили режиму Асада не збили жодної ракети, випущеної США, Британією та Францією по обєктах, які мають стосунок до виготовлення хімічної зброї в Сирії (принаймні так заявляють у Пентагоні)
"Я мстю і мстя моя страшна"
Як же насправді Росія може помститися? Де в неї "кнопка", яка дасть змогу нашкодити Америці рівнозначно до того, як санкції вдарили по другому за величиною у світі алюмінієвому концерну "Русал" Олега Дерипаски? Концерну, активи якого в США були раптово заморожені і з яким тепер ніхто не хоче мати справу, окрім хіба що китайців? Як може Росія відплатити за те, що в Європі ніхто не хоче укладати угоди з "міченими" російськими олігархами – такими, як шеф "Газпрому" Олексій Міллер?
Дерипаска найбільше постраждав від введення нових персональних санкцій США проти Росії
Російська Дума поспіхом вигадала минулої пятниці законопроект, до якого внесла низку заходів, з яких уряд та Путін тепер можуть вибрати, що їм більше до вподоби. "Ми маємо розробити цілий арсенал протидії, – підкреслив віце-премєр російського уряду Аркадій Дворкович, людина, яку ще й досі на Заході чомусь вважають "лібералом".
Втім, ухвалення цього законопроекту відтермінували, як і нові американські санкції. Можливо, його ухвалять під "інавгурацію" Путіна. Перше читання обіцяють 15 травня. Подібний "задній хід" – річ незвична. В іншому випадку "думаки" витратили б для ухвалення закону хіба що години.
Перенесення розгляду на місяць та бажання порадитися з експертами вказують на те, що здоровий глузд переміг, – вважає московський політолог Аббас Галямов.
Ще одна думка звучить так: "Російський уряд боїться вже й пискнути, аби не накликати на себе більшої біди".
Тож, чи взяла Москва паузу, аби спробувати дещо розрядити ситуацію? Чи Кремль просто розгубився й не знає, що робити?
В згаданому законопроекті закладена величезна палітра заходів: починаючи з заборони імпорту медикаментів, що виробляються в Росії чи в країнах, які не приєдналися до санкцій, продовжуючи ембарго на імпорт продуктів харчування та компютерного софту, і аж до заборони на експорт промислових металів – таких як, скажімо, титан. Все це стосується не лише США, а й країн ЄС, які підтримали санкції.
Проблема полягає лише в тому, що в усього є свій "гачок": головними жертвами цих заборон стануть не стільки Штати чи європейці, скільки самі росіяни. Наприклад, десь третину російської потреби в медикаментах заповнюють саме фірми із США. Причому для американців російський ринок складає близько 3% від загального експорту. Кому ж від санкцій насправді буде боляче?
Санкції, які Росія хоче запровадити проти США, в результаті нашкодять їй самій. Як тоді "викручуватиметься" Путін? Карикатура Пітера Шранка
Щодо техніки та програмного забезпечення – тут взагалі швидка заборона неможлива: деякі російські державні установи через це можуть просто "впасти у ступор". Наочним прикладом "боротьби з айтішниками" стали намагання заборонити Telegram: полетіла робота банків, аеропортів, держустанов тощо, а сам сервіс не постраждав.
Це стосується і заборони на експорт промислових металів, яка насправді нашкодить Росії – принаймні такої думки дотримується російська економічна газета "Ведомости", яка пише в своєму аналізі, що "Боїнг" та "Ейрбас" "відчують деякі незручності, якщо перестануть отримувати російський титан, але водночас російський виробник титану ВСМПО "Авізма" втратить 60% свого експорту, і може так статися, що втратить назавжди. Така ж ситуація й з експортом паладію, який потрібен для виробництва автомобільних каталізаторів – його виробляє "Норильск-нікель", який може втратити свої лідерські позиції на ринку".
"А не літайте в нашому небі!"
Експерти вважають, що найпотужнішим "важелем" проти США для Москви залишаються тарифи на використання російського повітряного простору західними авіакомпаніями. Через Росію до Азії прокладають свої маршрути не лише європейські перевізники – це дозволяє економити керосин, через цей величезний простір літають і американці – більше ніж третина повітряного вантажу зі США до Південно-Східної Азії летить саме російськими повітряними коридорами. Підняття тарифів боляче б вразило американські авіакомпанії.
Проте, й тут залишається проблема: "санкційна війна" може повністю ізолювати російську економіку, тоді як світова економіка хіба що зазнає збитків. Таких, які можна компенсувати. Вже найперші санкції, яких було запроваджено через окупацію Криму у 2014 році, разом із падінням ціни на нафту відгукнулися в Росії двома роками жорсткої рецесії, з якої вона, загалом, не видряпалася ще й досі. Нові американські санкції подвоїли виток капіталу з Росії до майже 50 млрд доларів. Російський експорт може скоротитися на три-чотири мільярди доларів. Одне лише рефінансування боргів російських компаній потребує до кінця 2019 року 22,8 млрд доларів – а тепер воно стане набагато дорожчим.
Чи впорається й без того замучена російська економіка із цим? Невідомо. Але найбільшим ризиком залишаються потенційні контрсанкції РФ, позаяк російська економіка просто не може бути порівняна з американською – тобто, невеличкі "укуси" американців обернуться страшними ранами до росіян.
Втім, здається, що економічні роздуми досі не обтяжували голови кремлівських "розумників". У запалі вони цілком здатні вщент розвалити власну економіку, аби відвісити бодай невеличкого ляпаса гігантові – ненависній Америці. Що ж, тим краще, чи не так? Раніше почнуть – раніше впораються...
Повышение цены на уголь государственных шахт до 2800 грн за 1 тонну вместе с увеличением добычи позволит снизить закупки импортного угля. Об этом заявил председатель Независимого профсоюза горняков ...
Лотерейные компании не являются ранними пользователями новых технологий по причинам жесткого регулирования, использования специализированного оборудования и традиционных каналов распространения, но ...
Финансовые результаты ДТЭК в 2018 году улучшились благодаря росту мировых биржевых котировок на уголь и газ, а также миллиардным инвестициям в наращивание объемов производства, сообщили в компании. ...
Почти половина украинцев живет сегодняшним днем. 43% вообще не откладывают деньги. Еще 9—10% имеют небольшие сбережения, которых им хватит максимум на два месяца. А 8% считают, что обеспечены ...
В ноябре профессией с самыми опасными условиями труда была профессия водителя. За месяц зафиксировали 8 травм. Водителям с опасными условиями труда предоставляется дополнительный отпуск. Это 28 дней ...
По просьбе представительства ЕС в Украине Харьковский тракторный завод, принадлежащий группе DCH украинского бизнесмена Александра Ярославского, принял делегацию европейских дипломатов и советников ...
Из-за ажиотажа перед Новым годом продолжают дорожать продукты. В основном это заметно на рынках. В магазинах цены меньше. Кроме того, часто можно попасть на распродаже. В супермаркетах вряд ли будет ...
Большая палата Верховного суда установила, что компания Укринком и ликвидируемый Фондом гарантирования вкладов Укринбанк — это одно юридическое лицо, а в ходе собрания акционеров в июле ...
Украина исчерпала выделенные на 2018 год квоты на беспошлинные поставки в страны ЕС мяса птицы, обработанного крахмала, ячменной крупы и муки. Уже 3 год подряд мы наблюдаем рост объемов двусторонней ...
С 1 ноября 2018-го по 31 декабря 2019 года газ для жителей столичных квартир, оборудованных соответствующими счетчиками, будет стоить 8,55 грн за 1 куб. м. ПАО Київгаз опубликовало новые тарифы на ...
Бензин в больших сетях подешевел на 50 коп./л. В то же время за последние 5 недель цены на бензин снизились на 2,5 грн/л, а ДТ - на 1,5 грн/л. 6 декабря на станциях ОККО и WOG бензин марки А-92 стоит ...
С начала года лекарства подорожали на 5%. Больше всего цены выросли на украинском антибиотики - почти на 8%. Медленнее дорожали импортные антибиотики. В то же время 10 капсул стоит от 103-х грн, ...
