60 європарламентарів закликали країни-члени Євросоюзу до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу, який має відбутися влітку в Росії. Вони вважають, що Володимир Путін та його кліка "паплюжать європейські цінності", тому євродепутат – якщо він себе поважає – не стане підтримувати фарс, який готують у Москві під виглядом мундіалю.
Під цим листом поставили свої підписи депутати Європарламенту з 16 країн ЄС та з 5 партій, які мають у найвищому законодавчому органі Євросоюзу свої фракції. Лист закликає політиків та керівників європейських держав приєднатися до бойкоту, проголошеного Великобританією та Ісландією. Відомо, що ні ісландські політики, ні члени британського уряду, ані члени королівської сімї не приїдуть до Росії на цей турнір.
Теракт із застосуванням хімічної зброї у Солсбері – це лише новітня глава в історії паплюження Володимиром Путіним наших європейських цінностей, – зазначається в листі.
Ці 60 підписантів нагадують також про російську підтримку сирійського диктатора Башара Асада, який веде хімічну війну проти власного народу. Окрім того, не забули вони й про "брутальне військове вторгнення в Україну", і про "систематичні хакерські атаки", й про "втручання у вибори" заради дестабілізації ЄС. На думку євродепутатів, їхні колеги "не повинні підтримувати авторитарний та антизахідний шлях російського президента".
В цьому листі перелічено ще багато "претензій" до глави Кремля: і ситуація з придушенням вільної преси в Росії, і вбивства критиків режиму. На думку тих, хто підписався під ним, "не можна повертатися спинами до пригнічених росіян та потискати руку Путіну на футбольному стадіоні". Цікаво, що ініціаторкою цього звернення стала депутат від партії Зелених ЄС Ребекка Гармс – одна з найвідоміших в Німеччині критиків Путіна, яка на власному досвіді мала нагоду відчути, що таке російські хакерські атаки: її компютер та телефон були "зламані", за її перепискою слідкували...
Євродепутат Ребекка Гармс виступила з ініціативою щодо політичного бойкоту ЧС-2018 в Росії
Втім, не слід перебільшувати значення цього листа. По-перше, його підписали 60 євродепутатів із 751 – тобто, так би мовити, в абсолютних цифрах – це значна кількість, а от у відносних, у відсотках від загального складу Європарламенту – це всього-на-всього вісім відсотків. Хоча, треба зазначити – серед тих, хто підписали, є представники як двох найбільших європарламентських фракцій (Європейська народна партія та соціал-демократи), так і представники лібералів, консерваторів, "зелених" та реформаторської фракції. Багато підписантів – представники Польщі та Британії.
Знову ж таки, показово: з Німеччини листа було підписано лише представниками партії Зелених, – певно, єдиної німецької партії, яка послідовно та безкомпромісно виступає в зовнішній політиці проти путінського режиму. Представники інших партій ФРН почасти підтримують антипутінський напрямок у політиці, але їхні колеги водночас можуть бути й так званими "друзями Путіна" (особливо розколоті в цьому розумінні соціал-демократи). Інший полюс – "пропутінський" – складають у німецькому парламенті дві партії, які, здавалося б, не можуть порозумітися: це "ліві" екс-комуністи та "Альтернатива для Німеччини", неонацисти. Дивина та й годі...
Щодо канцлерки ФРН Ангели Меркель, то вона одразу ж після замаху на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки Юлії у Солсбері заявила, що поки не бачить ніяких підстав для бойкоту Мундіалю в РФ – мовляв, спочатку треба розслідувати цей злочин. Нині ж, коли більшість лідерів європейських держав та урядів підтримали висновок британської влади про те, що цей замах "найімовірніше" було вчинено російськими агентами, вона не поспішає змінити свою думку та поводиться так, ніби взагалі забула про міжнародну спортивну подію. Навіть хімічна атака проти сирійців з боку сил режиму Башара Асада не змусила її підтримати ідею бойкоту.
Ангела Меркель не поспішає оголошувати бойкот ЧС-2018 в Росії
Окрім того, слід звернути увагу ще на один момент: 60 євродепутатів, які підписали листа, закликали лише до політичного бойкоту. І це цілком зрозуміло: справа в тому, що Міжнародна федерація футболу FIFA взагалі не є офіційно державною, міждержавною або політичною організацією. Це – організація комерційна і змусити її робити якісь політичні кроки чи заяви – марна справа. FIFA йде туди, де є можливість заробити гроші – отже, вона піде й до Росії. Вже хоча б тому, що відмовитись від чемпіонату або намагатися перенести його до іншої країни (нагадаємо, що наразі потужності для проведення Мундіалю в Європі мають Німеччина та Велика Британія) – це неминуче зазнати фінансових збитків.
FIFA навряд чи погодиться шукати альтернативу Росії для проведення Чемпіонту світу з футболу цього року
Тож справа, як бачимо, не в політиці й навіть не в хабарах, які отримали від Кремля керівники FIFA. Швидше за все, шанси на "торпедування" російського Мундіалю є в американських слідчих, які зараз проводять розслідування проти низки керівників та колишніх керівників Міжнародної федерації футболу через звинувачення у "відмиванні" грошей, отриманні хабарів та несплати податків. Проте, слідчі зі США – люди, як правило, аполітичні й навряд чи, навіть "накопавши" достатньо матеріалу, звернуться до FIFA з пропозицією закрити справу, якщо федерація зголоситься скасувати або перенести Мундіаль в Росії. Варто очікувати, що вони доведуть слідство до завершення та передадуть докази до суду – і тоді всім тим, хто отримав хабар від Путіна за призначення ЧС-2018 в Росії, стане непереливки... але на той час Чемпіонат вже завершиться, а глава Кремля зможе повихвалятися, що він його "честно украл".
Втім, будемо відвертими: на що в цьому випадку сподіватися українцям, якщо навіть вони жваво розкуповують квитки на Мундіаль, незважаючи на те, що Росія напала на їхню державу, окупувала частину її території та вбила тисячі людей? Якщо українські політики – від опозиціонерів до керівників держави – досі не проголосили той же політичний бойкот Чемпіонату, до якого закликають 60 європарламентарів? Кому, здавалося б, як не нам, але ж ні. То ж чому шукати "зради" серед інших, коли вона у власній хаті живе?
