Удар для НАТО та шанс для Росії: західні ЗМІ про конфлікт між США і Туреччиною
Спіраль конфлікту між США та Туреччиною закручується. Після того, як адміністрація Дональда Трампа ввела проти Анкари мита на алюміній та сталь через її співпрацю з Росією | Последние новости сегодня в мире
Спіраль конфлікту між США та Туреччиною закручується. Після того, як адміністрація Дональда Трампа ввела проти Анкари мита на алюміній та сталь через її співпрацю з Росією у військовій сфері та небажання відпустити американського пастора Ендрю Брансона із турецької вязниці, Реджеп Таїп Ердоган зайнявся пошуком нових союзників напротивагу Вашингтону. На його "клич" одразу відгукнулися у Кремлі.
Тож які наслідки матиме "економічна" війна між Туреччиною та США для Заходу та чи зможе глава Кремля Володимир Путін перетягнути турецького лідера на свій бік – аналізували іноземні ЗМІ.
Спільний "ворог" – Америка
Туреччина, давній союзник НАТО, наразі опинилася перед вибором між Заходом і Росією. Як свідчать події цього тижня, чиновники в Анкарі рішуче схилялися на користь Москви, пише The Wall Street Journal.
В останні тижні Туреччина і Росія "потрапили під шквал" американських санкцій, в той час як курси їхніх валют – ліри і рубля – впали щодо долара, нагадує видання.
На конференції в Анкарі у вівторок, 14 серпня, голова російської дипломатії Сергій Лавров та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу розкритикували санкції США. Так, російський міністр назвав американську санкційну політику "протизаконною" і звинуватив Сполучені Штати у намірі в ході нечесної гри отримати вигоду зі світової торгівлі, а його турецький колега заявив, що економічні заходи США проти його країни є "ерою знущань".
Лавров (ліворуч) та Чавушоглу (праворуч) обєдналися у критиці американських санкцій
Обіцяючи тіснішу співпрацю з Туреччиною, Лавров заявив, що Росія може відмовитися від долара у двосторонній торгівлі в майбутньому, як вона вже зробила у випадку з такими країнами, як Китай та Іран, зауважує WSJ.
Зміцнення звязків з Росією може допомогти Ердогану зменшити залежність його країни від Вашингтона і радикально змінити картину повоєнної Європи, в рамках якої її (тобто Туреччини – "24") Збройні сили охороняли південно-східний фланг НАТО, – прогнозує видання.
Проте не варто забувати, що відносини Росії й Туреччини останнім часом не були "безхмарними", згадати лише інциденти зі збитим турецькими військовими російським літаком у Сирії та застреленим російським послом. Утім, нещодавно Москва підписала контракти щодо постачань своєму південному сусідові більшого обсягу природного газу, будівництва АЕС та надання нової системи ПРО С-400.
"Дна у цьому конфлікті не видно"
За словами деяких аналітиків, нинішня суперечка між США та Туреччиною лише допомагає пришвидшити віддалення Анкари від НАТО, яке тягнулося протягом декількох років. Булент Аліріза, директор програми з вивчення Туреччини у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, вважає, що країна вперше відступила від НАТО в 2016 році, коли Ердоган після саміту альянсу зустрівся з Путіним. У 2017 році він 14 разів розмовляв із главою Кремля телефоном, натомість із Трампом – лише чотири рази, акцентує увагу Newsweek.
За словами Алірізи, яку цитує газета, це, можливо, найсерйозніша суперечка між США і Туреччиною в недавній історії.
Вона може затьмарити всі кризи останніх 40 років. Дна тут, схоже, немає, – прокоментував аналітик Newsweek.
А в Росії немає грошей
Звісно, Москва хоче скористатися кризою у відносинах США та Туреччини, тим більше, що заклики бойкотувати iPhone можуть швидко перерости у вимоги обмежити військове співробітництво, наприклад, щодо бази "Інджирлік" або інших обєктів США-НАТО в Туреччині, – і це в той момент, коли у Вашингтона там все ще немає посла, коментує аналітик та експерт з Туреччини в компанії Conias Risk Intelligence Магдалена Кіршнер. Водночас, за її словами, Росія, як й Іран, не в тому економічному становищі, щоб допомогти Туреччині вийти зі скрути.
Neue Zürcher Zeitung наводить думку члена Російської ради з міжнародних справ в Анкарі Тимура Ахметова, який зазначає, що хоча Москва і підтримує Туреччину на словах, однак вона не готова підкріпити свої слова справою – для цього у неї просто немає грошей. Експерт також упевнений, що Росія не зацікавлена в тому, щоб Туреччина покидала НАТО. Навпаки, Москва хоче посіяти недовіру серед союзників, а це можливо лише тоді, коли Туреччина буде членом НАТО, додає Ахметов.
Путін не зможе допомогти Ердогану витягти Туреччину з кризи в умовах економічної війни зі США
Туреччина програє
Як зазначає CNN в аналітичному матеріалі про конфлікт між двома державами, цілком імовірно, що Туреччина програє будь-яку битву, затіяну з Нью-Йорком та іншими фінансовими бастіонами, якщо не буде оголошено про "припинення вогню". А обвал ліри обернеться для Анкари фінансово-економічною кризою, що негативно позначиться на популярності Ердогана всередині країни – навіть серед його найвідданіших ідеологічних прихильників – і призведе до політичної нестабільності.
Але результат цього процесу буде довгим, тривалим і складним, що може сприяти військовому втручанню в політику держави і спричинити важкі наслідки за межами Туреччини. Треба також враховувати той факт, що Туреччина більше не буде розглядати США як надійного партнера і стратегічного союзника, акцентує увагу автор публікації Фаді Хакура.
Незалежно від того, хто буде керувати країною, послаблена Туреччина, швидше за все, буде прагнути перенести центр ваги із Заходу в бік Росії, Ірану та Євразії. Якщо станеться найгірше і в результаті політичних та економічних потрясінь така геополітично важлива країна, як Туреччина, виявиться спустошена і зруйнована, слід мати на увазі всі можливі сценарії розвитку подій.
З огляду на потенційний трагічний результат, для Заходу було б дуже розумно підготувати амбітний пакет заходів щодо помякшення наслідків фінансової катастрофи і подбати про те, щоб Туреччина не відходила від західних норм та інститутів. Щоб стимулювати лібералізацію реформ, необхідно в терміновому порядку відродити прагнення Туреччини вступити в ЄС. В іншому випадку втрата союзника в особі такої важливої країни Заходу обійдеться дуже дорого, – застерігає журналіст.
