18 серпня глава Кремля Володимир Путін та канцлер ФРН Ангела Меркель провели перемовини у палаці Мезеберг під Берліном. Перша двостороння зустріч політиків у Німеччині за пять років пройшла у закритому режимі і тривала понад 3 години. Два лідери обговорили питання вирішення конфлікту в Сирії та Україні, транзиту газу в ЄС та збереження ядерної угоди з Іраном.
Однак чи призведе зустріч Путіна і Меркель до зрушень у німецько-російських відносинах, як вона вплине на Україну та що змусило главу німецького уряду зустрітися з давнім супротивником – аналізувала західна преса.
"Не схоже, щоб зближення Німеччини та Росії в Мезебергу проходило особливо сердечно. Меркель і Путін, які вже 13 років зустрічаються на міжнародній арені, поводилися чемно, але відсторонено. Виступи один одного вони слухали без будь-яких емоцій на обличчі, жартів для розрядки обстановки теж не було. "Однак у переговорів є перспектива, помітне бажання просуватися вперед у загальних питаннях, не замовчуючи розбіжностей", – так у загальних рисах схарактеризувало видання Der Spiegel перемовини двох лідерів.
На порядку денному – стриманість
А Le Monde нагадує, що за останні півроку це друга особиста зустріч Володимира Путіна і Ангели Меркель. У середині травня німецький канцлер приїжджала до глави Кремля в Сочі.
Я вважаю, що навіть найгостріші розбіжності можна вирішити тільки за допомогою переговорів, – заявила канцлер під час брифінгу перед зустріччю з Путіним 18 серпня, наполягаючи на "спільній відповідальності" двох країн у вирішенні криз.
Підвищення частоти зустрічей на вищому рівні наводить на думку про те, що після кількох років холоду між двома країнами, викликаного окупацією Криму, нинішній геополітичний контекст сприяє нормалізації дипломатичних відносин, пише кореспондентка французької газета Сесіль Бутле.
Однією з причин такого зближення є економіка, продовжує автор статті. Так, Росія відчуває тиск американських економічних санкцій, які Вашингтон незабаром погрожує посилити. Окрім того, президент США Дональд Трамп не приховує того, що він виступає проти проекту газопроводу "Північний потік-2", який повинен удвічі збільшити обсяг постачань російського газу до Німеччини.
Тому не дивно, що у своїй заяві перед зустріччю з Меркель Путін, опираючись на цифри та порівняння, нагадав про переваги економічних відносин його країни з державою-лідером ЄС. До переваг, за словами глави Кремля, належать безпека і надійність постачань газу, німецькі дочірні компанії в Росії та їхні інвестиції, передає автор статті.
Путін не зрадив своїй традиції і запізнився на зустріч із Меркель на півгодини
Берлін, зі свого боку, сподівається на те, що через чотири роки після російської анексії Криму оонівська миротворча місія в Україні нарешті відбудеться. Щодо Сирії – канцлер хоче за всяку ціну уникнути посилення міграційної кризи, викликаної гуманітарною катастрофою, натомість Путін вимагає допомоги від європейців для відновлення зруйнованої війною країни. На брифінгу із Меркель президент РФ наполіг на необхідності якнайшвидшого відновлення інфраструктур для того, щоб забезпечити повернення сирійських біженців у країну, зокрема, тих, хто зараз перебуває в Йорданії, Лівані та Туреччині. Це пріоритетне питання для Ангели Меркель, пояснює журналістка.
Залишилося знайти прийнятне політичне рішення: Ангела Меркель уточнила, що вона хоче конституційної реформи і нових виборів в Сирії, однак Росія не має наміру відмовлятись від підтримки сирійського диктатора Башара Асада, зазначається у публікації.
На думку голови Центру дослідження Центральної і Східної Європи, Росії та Центральної Азії імені Роберта Боша Стефана Майстера, зустріч у Мезебергу знаменує перелом у німецько-російських відносинах. Довгий час весь простір для дискусій займав конфлікт в Україні. Сьогодні Ангела Меркель і Володимир Путін зійшлися на думці про те, що вони повинні розмовляти на інші теми, акцентує увагу експерт. Одним із доказів нового зближення є підтримка обома країнами угоди про іранську ядерну програму – на противагу американській позиції, вважає він.
Новий діалог, зазначений прагматизмом, не означає раптового виникнення нового стратегічного партнерства між Німеччиною та Росією. Однак обидва керівники мають намір відправити меседж на адресу Вашингтона, який свідчить про те, що вони не погодяться ні на який шантаж з боку Дональда Трампа, – переконаний Майстер.
"У всьому винен Трамп"
Напередодні зустрічі Меркель із Путіними більшість експертів і справді підтримували твердження про те, що саме глава Білого дому штовхає канцлера ФРН "в обійми" президента Росії.
Як зазначає La Vanguardia у редакційній статті, стосунки між канцлером Німеччини і російським президентом можна назвати "союз за примусом" або "шлюб за розрахунком" через політику американського лідера. І Німеччина, і Росія страждають від мит, якими Трамп обклав сталь та алюміній з ЄС, крім того, Меркель і Путін бояться наслідків санкцій США щодо Туреччини. Окрім того, Росію чекають нові санкції Штатів за отруєння Скрипалів у Великобританії, тому Путін "має намір мінімізувати будь-яке сприяння Європи цим санкціям.
Меркель і Путін – люди хитромудрі та прагматичні, вони розуміють один одного без посередників, тому що вона володіє російською мовою, а він розмовляє німецькою мовою з часів, коли був співробітником КДБ і працював у Дрездені. У відносинах між їхніми країнами нічого не змінилося, але зовнішня політика Вашингтона зблизила їх щодо деяких тем. Такий двосторонній блок "made in Trump" (створений Трампом – "24"), – підсумовує іспанська газета.
Трамп обєднав Меркель і Путіна проти себе
Танець з "дияволом"
"Як поводитися з Володимиром Путіним?" – одне з основних питань європейської зовнішньої політики. Як поводитися з шефом Кремля, який сьогодні несе відповідальність відразу за дві війни – в Сирії та Україні – і порушує там міжнародне право? (...) Як взаємодіяти з тим, на чиєму рахунку хакерські атаки, мета яких – підірвати демократичну систему західних держав?" – такими питаннями розпочинає свою статтю для Tagesspiegel Клаудія фон Зальцен, акцентуючи увагу на ще одній примітній події, що сталася за декілька годин до зустрічі Меркель і Путіна.
Йдеться про запрошення глави Кремля на весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. На думку автора публікації, запросивши Путіна на своє весілля, глава МЗС Австрії вирішила закрити очі на всі злочини Путіна. Це запрошення не можна вважати лише помилкою або примхою глави зовнішньополітичного відомства, яка нещодавно вступила на посаду, впевнена журналістка.
Правопопулістська Австрійська партія свободи, що висунула кандидатуру Кнайсль, належить до числа тих політичних сил в Європі, які йдуть прокремлівським курсом. Кремль, у свою чергу, відповідає їм взаємною симпатією. При цьому Москва зацікавлена і в тому, щоб розбити єдиний європейський фронт, що підтримує антиросійські санкції, – пояснює фон Зальцен.
Австрія в червні підтримала продовження антиросійських санкцій, проте до цього від висилки російських дипломатів у звязку зі справою про отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля у Британії відмовилася. "Недоречне запрошення, схоже, підтверджує побоювання, повязані з тим, що Відень поодинці йде на зближення з путінською Росією", – констатує журналістка.
Глава МЗС Австрії Карін Кнайсль продемонструвала, що Путін був почесним гостем на її весіллі
Тим часом Ангела Меркель продемонструвала, що з Путіним можна вести діалог і при цьому не набиватися в друзі, вважає фон Зальцен. Канцлер не залишила сумнівів у тому, що говорить з Путіним тому, що нічого іншого їй не залишається – російський президент не був прийнятий в Мезеберзі з передбаченими протоколом офіційного візиту почестями. Глава уряду ФРН вказала на непряму відповідальність Москви у вирішенні сирійського й українського конфліктів і торкнулася теми прав людини, нагадує журналістка.
Хоч політику Меркель щодо Кремля не можна назвати однорідною, однак підтримку Берліном путінського проекту з будівництва газопроводу "Північний потік-2" варто називати "помилкою", впевнена автор матеріалу.
Канцлер ФРН хоче знизити ризики і не допустити того, щоб Москва в майбутньому остаточно зупинила транзит газу через Україну. Водночас Путін чітко дав зрозуміти, що гарантувати цього не стане. (...) В Німеччині повторюють мантру про те, що без участі Росії не можна вирішити жодного міжнародного конфлікту. Це стосується, перш за все, тих конфліктів, які Москва або почала сама, або сприяла їхній ескалації. Саме про це повинні задуматися у ФРН ті, хто хотів би запросити Путіна на танець, – радить фон Зальцен.
Без паніки
Незважаючи на все це, старший науковий співробітник Німецького інституту з міжнародних справ і безпеки Сьюзен Стюарт переконана, що зустріч лідерів у Берліні не варто розглядати як прояв фундаментального зсуву в російсько-німецьких відносинах. "Зустріч швидше дає надію на те, що дві сторони зможуть досягти компромісу в ключових питаннях, не відмовившись водночас від своїх позицій у питанні ролі Росії в українському конфлікті", – наводить думку експерта The New York Times.
